Значення Китаю як торговельно-економічного партнера України невпинно зростає, про що свідчить його місце у вітчизняному зовнішньоторговельному обороті. Так, за підсумками 2016 р. обсяг торгівлі товарами і послугами України з Китаєм склав 6,67 млрд доларів США або 7,4% від загального обороту зовнішньої торгівлі, вивівши КНР на друге місце серед найбільших торговельних партнерів України.

КИТАЙ СЕРЕД НАЙБІЛЬШИХ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПАРТНЕРІВ УКРАЇНИ У 2016 р.

Водночас у торговельних відносинах спостерігається суттєвий дисбаланс між обсягами експортних й імпортних поставок. Протягом 2011-2016 рр. експорт українських товарів і послуг до Китаю перебував у межах 1,9-2,8 млрд доларів США, тоді як відповідні обсяги імпорту сягали 8 млрд доларів США. Максимальне значення коефіцієнту покриття імпорту експортом становило лише 0,63 у 2015 р., мінімальне – мізерні 0,23 у 2012 р. Негативне сальдо в торгівлі України з Китаєм у 2012 р. склало 6,1 млрд доларів США.

ДИНАМІКА ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ З КИТАЄМ У 2011-2017 РОКАХ

Дисбаланс спостерігається і в структурі зовнішньої торгівлі України з Китаєм: в експорті переважають сільськогосподарська і мінеральна сировина, відходи промислового виробництва, а в імпорті – устаткування, механічне й електричне обладнання.

СТРУКТУРА УКРАЇНСЬКОГО ЕКСПОРТУ ДО КНР У 2016 РОЦІ

СТРУКТУРА УКРАЇНСЬКОГО ІМПОРТУ З КНР У 2016 РОЦІ

Прямі іноземні інвестиції у вітчизняну економіку з Китаю залишаються вкрай незначними за обсягами. Станом на 1 квітня 2017 р. вони склали всього 16,6 млн доларів США, тоді як загальний обсяг ПІІ в економіку України становив 38,0 млрд доларів США. Таким чином, інвестиції з Китаю склали всього 0,04% всіх ПІІ у вітчизняній економіці за весь час їхнього накопичення.

ДИНАМІКА ППІ З КИТАЮ В ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ В 2009-2017 РОКАХ

Зазначимо, що уряд КНР вже неодноразово проявляв чималий інтерес до налагодження співпраці з Україною в інвестиційній сфері, зокрема щодо започаткування широкомасштабних інфраструктурних проектів. У цьому контексті принципово важливо відзначити готовність КНР інвестувати в умовах надзвичайно складної соціально-економічної та політичної ситуації в Україні. Але за єдиної передумови – надання державних гарантій під ці проекти, що, як свідчить досвід, практично блокує такі ініціативи. На нашу думку, альтернативним варіантом розвитку співпраці в інвестиційні сфері може бути механізм муніципальних гарантій, що на сьогодні уможливлюється в умовах децентралізації. Також існує значний потенціал щодо збільшення обсягів приватних інвестицій.

Водночас, найбільш актуальним питанням у відносинах між Україною та Китаєм є визначення моделі та механізму участі України в проекті Нового Шовкового шляху. Так, з об’єктивної точки зору включення України у цей проект, за попередніми оцінками дозволить скоротити транзит вантажів між двома найбільшими світовими ринками – азіатським і європейським – з 42-х до 14-ти днів. Разом з цим, створення виробничого і торговельно-логістичного хабу на шляху між Азією та Європою особливого значення набуває в умовах наявності ЗВТ між Україною та ЄС, а також відповідає сучасним трендам КНР щодо експансії капіталу, зокрема розміщення виробничих потужностей закордоном.

За результатами економіко-математичного моделювання в системі GTAP встановлено, що спрямування в Україну інвестиційного капіталу КНР на суму 10 млрд доларів США для розбудови торговельно-логістичної інфраструктури в України й обладнання для розгортання нових виробництв сприятиме зростанню випуску промислової продукції з високим рівнем обробки на 23,1%, двостороннього товарообороту – на 30,6%; експорту товарів і послуг на ринки інших країн – на 12,4%, а також скороченню кількості безробітного населення на 1,28%.

Крім цього, зазначені показники можуть бути в рази збільшені за умови запровадження в Україні практики державного стимулювання виробництва, у тому числі в рамках технологічних та індустріальних парків, вільних економічних зон тощо, а також інституційних розвиток державної підтримки експорту.

В враховуючи передовий досвід КНР у зазначених сферах одним із практичних механізмів подальшої співпраці може бути залучення китайських компаній до участі у створенні індустріальних парків в Україні в першу чергу в якості керуючої компанії та якірного інвестора.

Матеріал підготовлено КМЕФ 2017 спільно з Державним науково-дослідним інститутом інформатизації та моделювання економіки