Сільське господарство в Україні має величезні можливості для розвитку завдяки родючим ґрунтам і зростаючій потребі в продовольстві у світі. Якісному, а не кількісному стрибку в цьому секторі перешкоджає ціла низка причин: відсутність закріпленого права приватної власності, на землю, недостатнє банківське та небанківське фінансування, дефіцит досконалих технологій обробки землі та переробки сировини. 

У той же час лунають застереження стосовно доцільності старту ринкового обігу земель та значного зростання сільськогосподарського виробництва, зокрема через ризики для екології. Перспективними є інвестиції у розвиток усіх видів незернового агробізнесу, а також створення інфраструктури для транспортування та зберігання сільськогосподарської продукції.

Дискусійні питання:

• Продаж землі сільськогосподарського призначення — національна катастрофа чи шлях до підвищення прибутковості та інвестиційної привабливості?

• Якою має бути державна політика в аграрній сфері? Більший обсяг або більша маржа?

• Агрохолдинги — монополісти на аграрному ринку чи партнери малих підприємств для побудови успішного бізнесу? Як забезпечити розвиток малого та середнього бізнесу в агросекторі?

• Якою має бути роль і частка органічного землеробства?

• Чи потрібен протекціонізм в агросекторі для створення умов для імпортозаміщення?

• Як запустити використання хай-тек в агробізнесі?

• Що треба зробити, щоб овочі та фрукти українського виробництва заміщували імпортну продукцію впродовж усього року?

• Якою повинна бути політика держави щодо морських і річкових портів, річкового та каботажного флоту, щоб забезпечувати збільшення експорту зернових? 

• Як забезпечити довгі та дешеві кредити для агробізнесу?

• Субсидії для сільгоспвиробників існують у країнах ЄС, однак критикуються у разі їх застосування в Україні. Як забезпечити правильне спрямування державної допомоги?

• Квоти та мита на експорт. Якою повинна бути позиція держави?

• Якими є коротко- та довгострокові наслідки імплементації Угоди про асоціацію з ЄС для агросектора?

• Як вбудувати українські сільськогосподарські підприємства в ланцюги доданої вартості в рамках глобального ринку й при цьому не втратити можливості самостійного розвитку?