У багатьох західних демократіях традиційні політичні партії перебувають у кризі. Вони з усіх сил намагаються реагувати на швидкі зміни політичного ландшафту, у той час як невдоволення виборців виражається у зростанні популярності раніше другорядних і маргінальних течій. Нові виклики послаблюють легітимність та ефективність демократії. Усі вони взаємопов'язані і можуть бути згруповані за трьома основними напрямками:

Швидкий економічний і науково-технічний прогрес

Статистика свідчить про те, що завдяки посиленню конкурентоспроможності й ефективності виробництва глобалізація і торгівля забезпечили зростання світової економіки, скоротили бідність і глобальну нерівність, а також розрив між економіками країн, що розвиваються і багатим світом. Але, оскільки вигоди зростання були також розподілені нерівно, глобалізація і торгівля стали основою настроїв проти істеблішменту в західних демократіях. Докази, зібрані економістом Бранко Мілановічем показують, що 75-90% всіх людей не відчули преференції глобалізації. Так, найбагатші досягли найбільшого успіху, особливо після глобальної фінансової кризи: в США у період між 2009 і 2012 роками доходи найбагатшого 1% населення виросли більше, ніж на 31%, у порівнянні з менш ніж 0,5% для решти 99% населення. Доходи середнього класу стагнують, зокрема це зачіпає молодь. Згідно з ще одним недавнім дослідженням, 540 мільйонів молодих людей з 25 країн з розвиненою економікою стикаються з перспективою бути біднішими, ніж їх батьки.

Поглиблення соціальної та культурної поляризації

Питання, пов'язані з національною ідентичністю, культурними цінностями і етнічним походженням різних соціальних груп були важливим драйвером у підйомі популізму проти істеблішменту. Поглиблення соціальної нерівності також несе в собі не менші ризики для стабільності соціуму:

Ріст прибутків найбагатшого 1% населення (у %)

Політичні дебати навколо «пост-правди» (Post-truth)

Культурна поляризація демократичних суспільств посилюється глибокими змінами на шляху створення новин та подачі інформації. Наслідки президентських виборів в США спровокували дебати про “фейкові новини”. В Україні це питання є більш, ніж актуальним.

Пост-правда як поняття “позначає обставини, при яких об'єктивні факти є менш впливовими у формуванні громадської думки, ніж звернення до емоцій і особистої оцінки”.

Три стратегії для поліпшення демократії

Немає єдиної думки про те, що необхідно зробити для зміцнення демократичних процесів, але три дилеми можна ототожнити як особливо важливі

Створення більш інклюзивного зростання

Наявність хороших, добре оплачуваних робочих місць є дуже важливою умовою, щоб переконати людей, що економічна система працює для них.

Співвідношення рівня виробництва із занятістю населення (США, 1991-2016, 2007 рік взято за базовий) показує, що зростання і рівність можуть йти поряд.

Поєднання національної ідентичності та мультикультуралізму

Поточні гуманітарні та соціальні проблеми у мало-розвинутих країнах будуть продовжувати створювати міграційні потоки людей із цих країн. В свою чергу для розвинутих країн-реципієнтів іммігрантів, де рівень народжуваності знижується і кількість пенсіонерів зростає, така міграція теж корисна, бо вона дозволяє залучити нових робітників та забезпечити подальше економічне зростання.

За матеріалами: World Economic Forum (http://www3.weforum.org/docs/GRR17_Report_web.pdf)

За новинами КМЕФ можна стежити на сайті форуму та на його офіційній сторінці у Facebook.

Київський міжнародний економічний форум (Kyiv International Economic Forum, KIEF) — постійно діючий майданчик для формування стратегії економічного розвитку України. Орієнтований на організацію діалогу експертів, бізнесу та влади, запозичення кращого світового досвіду, створення «дорожньої карти» розвитку та сприяння конвертації ідей у реальні дії. www.forumkyiv.org