Важливою темою третього Київського міжнародного економічного форуму (KIEF), що відбудеться 6–7 жовтня 2016 року, стане пошук конкретних інструментів для підтримки зростання економіки, які найкраще підходять для умов України.

Дискусія на минулорічному форумі щодо розвитку перспективних секторів економіки та окремих територій виявила, що створення законодавчого поля для всієї країни — необхідна, але недостатня умова становлення на рейки швидкого зростання. Для цього потрібні спеціалізовані інституції. Зокрема, експортно-кредитне агентство — обов’язковий інструмент для збільшення несировинного експорту кожної розвинутої країни. Але Україна ніяк не створить відповідне агентство вже протягом 20 років. Те ж саме стосується і Банку розвитку. Не кращою є й ситуація з індустріальними парками та іншими спеціальними режимами на окремо виділених територіях. Зміни у законодавстві в 2014–2015 роках дозволили відновити процес реальних дій, проте визнана у світі практика формування територій з відмінними від загальних, стимулюючими умовами ведення бізнесу для залучення інвесторів відбувається вкрай повільно.

Перспективам вищезгаданих інститутів в Україні буде присвячено дискусію «Створення інституцій для сталого розвитку». В ній візьмуть участь радник з інноваційної політики Світового банку Пітер Ліндхольм, професор фінансів в IMD Артуро Бріс, генеральний директор і засновник Вільної економічної зони Коджаелі (Туреччина) Ертугрул Ішиксой, перший віце-президент УСПП та засновник K.Fund Василь Хмельницький, член наглядової ради ПрАТ «Єврокар» і директор ТОВ «Сезпарксервіс» Володимир Панов.        

Рушієм економічного оновлення України може стати впровадження інновацій у виробництво. Багато хто з економічних експертів упевнений, що об’єднання можливостей українських ІТ-компаній та потреб промисловості є найефективнішим шляхом підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товарів на глобальних ринках. Натомість наші виробники й ІТ-компанії поки що не мають можливості об’єднувати свої зусилля у зв’язку з відсутністю належної уваги держави до промислового сектора. Адже самостійно шукати та впроваджувати інновації українські компанії не можуть через значні фінансові ризики.

Незважаючи на те, що протягом останніх двох років в Україні відбуваються спроби формування інноваційної політики, прогрес є незначним. Невирішеною залишається проблема фінансування промислових стартапів, адже венчурні інвестори та фонди в нашій державі практично відсутні. Виготовлення як промислових зразків, так і серійне виробництво готових виробів на основі українських розробок здійснюється в Китаї та інших країнах.  Практики корпоративних інновацій, які б дозволили навіть середній українській компанії отримати доступ до інноваційного ринку та вийти на прибутковий глобальний продаж своїх продуктів,  обговорюватимуть учасники дискусії «Створення інноваційних кластерів для української промисловості». Це — професор Ізраїльського технологічного інституту Техніон та лауреат Нобелівської премії 2011 року Дан Шехтман, генеральний партнер ізраїльської венчурної компанії Wadi Ventures Джонатан Пасіфісі, генеральний директор «Майкрософт Україна» Надія Васильєва, співзасновник TradeHub і BlackBox Capital Євген Саранцов, регіональний менеджер з розвитку бізнесу Cisco в Україні та країнах СНД Валерій Фіщук, та Пітер Ліндхольм.

Справжнім механізмом розвитку економіки України має бути Національний банк. Але на думку керівництва НБУ, єдиним інструментом створення передумов для економічного зростання сьогодні є забезпечення стабільності грошової одиниці України. Що можна й потрібно змінити у діяльності Нацбанку, щоб зробити його дієвим механізмом розвитку, а не догматичним апологетом монетарної політики? На це та інші суміжні запитання повинна дати відповідь дискусія «Стратегія розвитку банківської системи України». В ній візьмуть участь голова Комітету Верховної Ради з питань фінансової політики і банківської діяльності Сергій Рибалка, колишній віце-прем'єр-міністр і міністр фінансів Польщі Гжегож Колодко, експерт Центрального банку Японії та радник Міністерства фінансів України Масару Танака, віце-президент Національного банку Польщі Анна Тчечінська, голова правління Центру розвитку ринкової економіки (CMD-Ukraine) Юрій Прозоров.

Ще одним способом надати імпульс реальному сектору економіки може стати використання коштів Пенсійного фонду. Чи може бути корисним для України досвід пенсійних реформ в інших країнах? Як у світі використовують гроші пенсійних фондів для розвитку реального сектора економіки? Чи є зв’язок між пенсійною реформою та реформою фондового ринку? Як інвестиції пенсійних фондів у житлове будівництво впливають на зростання ВВП й економіки в цілому? Ці питання будуть розглянуті під час дискусії «Кошти пенсійних фондів як потужний ресурс розвитку економіки». До неї буде залучено, зокрема, президента Міжнародної федерації адміністраторів пенсійних фондів (FIAP) Гільєрмо Артура, відомого норвезького економіста Еріка Райнерта, голову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Тимура Хромаєва, віце-президента компанії з управління активами «КІНТО» Віталія Мельничука.

Загалом, програма третього Київського міжнародного економічного форуму складатиметься з пленарного засідання та понад півтора десятка панельних дискусій. У форумі братимуть участь кілька десятків авторитетних іноземних і українських спікерів: відомі економісти та реформатори, представники великих міжнародних компаній, громадські діячі, члени Кабінету міністрів України та депутати Верховної Ради. В тому числі — експерти із цілої низки країн, чий досвід з економічних перетворень може стати корисним для України.

За новинами форуму можна стежити на його сайті та на офіційній сторінці у Facebook.

Київський міжнародний економічний форум (Kyiv International Economic Forum, KIEF) — постійно діючий майданчик для формування стратегії економічного розвитку України. Орієнтований на організацію діалогу експертів, бізнесу та влади, запозичення кращого світового досвіду, створення «дорожньої карти» розвитку та сприяння конвертації ідей у реальні дії. www.forumkyiv.org