ТРАНСПОРТНА ІНФРАСТРУКТУРА: СВІТЛО У КІНЦІ ТУНЕЛЮ

9/17/2018


Відомо, що Україна є зручним транспортним хабом між Європою та Азією. Країною із однією з найдовших залізничних систем у Євразії, транспортні можливості якої перевершують тільки Китай, Індія та Росія. Наша країна розташована на перехресті головних транс'європейських коридорів, що з’єднують Східну і Західну Європу, країни Балтії з Чорноморським регіоном. 

Джерело інформації: https://mtu.gov.ua/content/tmu.html


 Однак нерозвинена транспортна інфраструктура, застарілі технології та глибоко вкорінена корупція не дають змоги транспортному сектору країни посісти гідне місце на карті європейських маршрутів.

За субіндексом «Інфраструктура» індексу Глобальної конкурентоспроможності 2017-2018 Всесвітнього економічного форуму Україна опинилася на 78 місці зі 137 країн із показником 3,9 бали, продемонструвавши падіння на 3 пункти від результату попереднього року та на 10 пунктів, як порівняти із 2014 роком,  опинившись на рівні В’єтнаму (3,9 бала), Вірменії (3,9 бала), Аргентини (3,9 бала) та Тунісу (3,8 бала). 


Джерело інформації: Global Competitiveness Index 2017-2018


Найгіршим інфраструктурним показником України, безперечно, є якість доріг – 130 місце зі 137 можливих – рівень Молдови, Нігерії та Парагваю. Незадовільними залишаються якість портової та авіаційної інфраструктури (93 та 92 місце відповідно).

Єдиною позитивною складовою транспортної інфраструктури в Україні, за дослідженням ВЕФ, є залізнична інфраструктура – 37 місце поряд із Італією, Австралією та Норвегією.


Джерело інформації: https://cfts.org.ua/infographics/reyting_infrastruktury_ukrainy_v_mire


За даними рейтингу Світового банку Logistics Performance Index 2018, Україна посіла 66 місце зі 160 країн за логістичною ефективністю, набравши 2,83 бала і піднявшись на 14 позицій порівняно з попереднім дворічним періодом.


Джерело інформації: https://lpi.worldbank.org/international/scorecard/column/254/C/UKR/2016/C/UKR/2014/C/UKR/2012/C/UKR/2010/C/UKR/2007#chartarea


За цим рейтингом Україна опинилася між Сербією та Єгиптом, а серед країн пострадянського простору стала третьою після Естонії (36 місце) і Литви (54 місце). Лідерами з логістики є Німеччина, Швеція, Бельгія, Австрія і Японія.

Джерело інформації: https://lpi.worldbank.org/international/global/2018?sort=asc&order=Infrastructure#datatable


Світові тенденції покращення транспортної інфраструктури

За прогнозами компанії PricewaterhouseCoopers, інвестиції у транспортну інфраструктуру до 2025 року залучатимуться переважно для покращення якості доріг та залізничного сполучення. Лідерами за обсягами вкладених коштів будуть країни Азіатсько-Тихоокеанського регіону – близько $8,3 трлн. Значно менше вкладатимуть США та Канада ($1,7 трлн) та країни Західної Європи ($1,5 трлн). Інвестиції ж країн інших регіонів не перевищуватимуть $1 трлн з огляду на низький рівень економічного розвитку.

Джерело інформації: https://www.pwc.com/gx/en/transportation-logistics/pdf/assessing-global-transport-infrastructure-market.pdf


Однак у питанні темпів майбутнього зростання витрат на покращення інфраструктури лідерами будуть країни Африки на південь від Сахари та країни Латинської Америки.

Джерело інформації: https://www.pwc.com/gx/en/transportation-logistics/pdf/assessing-global-transport-infrastructure-market.pdf


Сучасний стан транспортної інфраструктури України

За даними Мінінфраструктури:

-        95% шляхів – розбиті, 90% доріг не ремонтувались останні 30 років;

-        смертність на дорогах – найвища у Європі;

-        середній вік локомотивів – понад 40 років;

-        рівень зношеності вантажних і пасажирських вагонів – понад 85%;

-        лише 3-4% населення України користується авіаційним транспортом;

-        використовується 3% потенціалу річок;

-        логістична вартість транспортування товарів на 40% вища, ніж у країнах ЄС;

-        середній вік автобусів малого класу (маршрутки) 8-10 років, великогабаритних автобусів – 15-18 років і більше.

-        20 аеропортів України мають невизначені перспективи функціонування;

-        частка річкового транспорту у транспортній системі менше 0,9% через обміління річок і критично застарілу інфраструктуру країни.


Джерело інформації: https://cfts.org.ua/infographics/kakie_regionalnye_aeroporty_ukrainy_mogut_poluchit_novuyu_zhizn


Вплив транспортної інфраструктури на економіку

1. Будівництво доріг, зокрема міжнародних трас, дозволить наростити вантажо- і пасажиропотік через Україну, і в результаті – збільшити річний ВВП на 3-4%.

2. Участь у масштабних інфраструктурних проектах забезпечує залучення інвестицій у країну.

3. Збільшення транспортного потоку сприяє наповненню державного бюджету.

4. Будівництво та обслуговування доріг справляє мультиплікативний ефект на інші галузі економіки — виробництво цементу, металу, техніки, бітуму, устаткування і супутні послуги. Згідно із розрахунками дослідника Марка Занді, мультиплікаційний ефект від кожного долара, витраченого на інфраструктурні проекти, становить 1,59 доларів.

5. Вдосконалення транспортної інфраструктури сприяє підвищенню конкурентоспроможності вітчизняних товарів і послуг на зовнішньому ринку, а також скороченню термінів доставки вантажів.


На кого рівнятись

У 2012 році Всесвітня рада підприємців зі сталого розвитку (World Business Council for Sustainable Development) представила проект «Бачення 2050: новий порядок денний для бізнесу», у розробці якого взяли участь лідери світового бізнесу – Boeing, Toyota, PricewaterhouseCoopers, ArcelorMittal та інші.


В ЄС у 2011 році була розроблена Біла книга Європейської Комісії «План розвитку єдиного європейського транспортного простору на шляху до конкурентоспроможної та ресурсоефективної транспортної системи», де чітко сформульовані задачі на періоди до 2030 і до 2050 років:

1.    Зменшити практично до нуля смертність на дорогах ЄС.

2.    Зробити електротранспорт основним.

3.    Створити інфраструктуру, яка дозволяє вільно дістатися з будь-якої точки Європи до Транс’європейської транспортної мережі менше ніж за півгодини.

Франція, Словаччина, Австрія, Угорщина, ОАЕ вже уклали договори з Нyperloop Transportation Technologies щодо проектування та будівництва ліній високошвидкісного транспортування.



Що планується і вже зроблено

1. У травні 2018 року схвалено Національну транспортну стратегію на період до 2030 року «Drive Ukraine 2030».

Джерело інформації: https://www.ugorod.kr.ua/news/2018-06-18-65009.html


Стратегія серед іншого передбачає:

-               будівництво Smart-road;

-               будівництво Tesla Gigafactory з виробництва акумуляторних батарей та сонячних панелей;

-               співробітництво із Hutchison Ports, DP World, General Electric, Bombardier, Tesla, Ryanair;

-               залучення $60 млрд інвестицій;

-               70% нових поштових послуг на ринку;

-               5 з 11 глобальних гілок надшвидкісного наземного транспорту Hyperloop тощо.


«Drive Ukraine 2030» у цифрах:

Джерело інформації: https://espreso.tv/article/2018/06/29/drive_ukraine_2030_yakoyu_bude_ukrayinska_infrastruktura_cherez_12_rokiv_infografika


В авіаційній галузі:

-        50 працюючих аеропортів;

-        1 година – середній час дороги до аеропорту з будь-якої точки України;

-        50% населення користується авіатранспортом;

-        350 напрямків з усіх аеропортів країни;

-        генерація пасажиропотоку регіональними аеропортами (наразі 98% пасажиропотоку припадає на 7 аеропортів).


У сфері громадського транспорту:

-        100% електричного громадського транспорту;

-        50% електроавтомобілів у структурі продажів;

-        єдиний квиток для усіх видів транспорту.


Джерело інформації: https://espreso.tv/article/2018/06/29/drive_ukraine_2030_yakoyu_bude_ukrayinska_infrastruktura_cherez_12_rokiv_infografika


У сфері дорожнього сполучення:

-        10 автобанів, побудованих за принципом концесійних доріг;

-        10 годин – середній час перетину України з Півдня на Північ і з Заходу на Схід;

-        0 – дитяча смертність на автошляхах;

-        зменшення травматизму на автошляхах на 90%;

-        35 млрд гривень з Дорожнього фонду – на безпеку.


У залізничній галузі:

-        100% нових локомотивів і на 100% оновлений вагонний парк;

-        150 км/год – середня швидкість залізницею;

-        колії європейського стандарту.

У морському та річковому сполученні:

-      30% вантажів, які транспортуються Чорним морем будуть проходити через Українські порти;

-        українські порти у рейтингу Топ 100 найбільших контейнерних портів світу;

-        50 млн тонн на рік – перевезення вантажів Дніпром та іншими річками.


Однак наразі подібні цифри виглядають достатньо утопічними, зважаючи на те, що для реалізації цих задач виділено лише 12 років, а ступінь відставання від розвинених країн вимірюється десятиліттями.


Міжнародна співпраця

Україна нещодавно підписала Меморандум про співпрацю щодо реалізації міжнародного проекту будівництва транспортного коридору Via Carpatian

Ідея транспортного коридору полягає у з'єднанні країн Східної Європи, які є членами ЄС. Готовність проекту запланована на 2025 рік, що передбачає:

1)   розбудову прикордонної дорожньої інфраструктури, проведення робіт з проектування, капітального ремонту та реконструкції під’їзних доріг до пунктів пропуску на українсько-польському державному кордоні;

2)   капітальний ремонт старих та утримання українських автомобільних доріг загального користування, включених до маршруту Via Carpatian.

Джерело інформації: https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/2332275-ukraina-nazavzdi-vihodit-z-transportnoi-infrastrukturi-rosijskoi-imperii.html


У 2017 році Україну включили до індикативних карт Європейської транспортної мережі TEN-T

Загальноєвропейська транспортна мережа TEN-T – це інфраструктурний проект Європейського Союзу, що передбачає створення до 2050 року нової транспортної системи на території ЄС, яка охопить 94 порти, 38 аеропортів і близько 15 тис. км швидкісних залізниць.

У напрямку України проходять два коридори Транс’європейської транспортної мережі:

–      Коридор Рейн−Дунай, який веде через водні шляхи Майну та Дунаю з важливим відгалуженням від Мюнхена до Праги, Жиліни та Кошице до українського кордону;

–      Середземноморський коридор, який веде від Піренейського півострова до угорсько-українського кордону.


Джерело інформації: https://www.flows.be/nl/transport/ten-t-niet-realiseren-zou-pas-echt-veel-geld-kosten


Мінінфраструктури запевняє, що приєднання до TEN-T відкриває великі перспективи широкомасштабної міжнародної співпраці з розвитку мультимодальних перевезень між Європою та Азією і закріплює за Україною статус країни-транзитера.

Все більше місцевих аеропортів пропонує міжнародні рейси

За даними аудиту громадської організації Internews Ukraine та групи UkraineWorld, опублікованих на сайті The Atlantic Council, Міжнародний аеропорт «Вінниця» у 2016-му році потроїв обсяг пасажирських перевезень, міжнародний аеропорт «Кривий Ріг» і Міжнародний аеропорт «Івано-Франківськ» збільшили пасажиропотік приблизно на 400 % + недавній запуск прямих рейсів Qatar Airways Київ – Доха – Київ, що свідчить про те, що дедалі більше українців готові до придбання дорогих туристичних послуг.


Будівництво нового Шовкового шляху

«Укрзалізниця» почала переговори про спільні підприємства з Датунським електровозобудівним заводом (Китай) і американським General Electric та приєдналася до Міжнародної асоціації «Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут».


Реконструкція чорноморського порту «Южний»

У 2016 році пекінська компанія CHEC почала роботи з поглиблення дна у порту «Южний». Після завершення робіт у 2018 році «Южний» зможе пропускати глибоководні вантажні судна, забезпечивши додаткові вигоди Україні – головному світовому експортеру соняшникової олії, одному із провідних експортерів зерна і цукру.


Хто фінансуватиме реалізацію таких амбітних планів

В Мінінфраструктури запланували використати коштів на бюджетні програми на суму 1,36 млрд грн (близько $50,5 млн):

-       підтримка впровадження транспортної стратегії України – 758 138,2 тис. грн;

-       забезпечення реалізації інфраструктурних проектів – 10 571,4 тис. грн;

-  підтримка експлуатаційно-безпечного стану судноплавних шлюзів, внутрішніх водних шляхів, у тому числі проведення днопоглиблювальних робіт – 39 039,7 тис. грн тощо.

Однак основним джерелом фінансування є зовнішні інвестиції

Протягом 2017 року було залучено €1 млрд кредитних коштів ЄББР на проекти в Україні:

-        €400 млн – на міський громадський транспорт;

-        €300 млн – на електрифікацію південного напрямку.

Наразі погоджено 4 тендери на суму €89 млн для заміни старих маршруток на нові автобуси у чотирьох містах України.

Готується проект для залучення кредитних коштів німецького банку на відновлення капітального будівництва доріг на Сході країни – близько €90 млн.


Водночас, за оцінками міністерства, до 2030 року транспортна система України потребуватиме €50  млрд. Тож відкритим залишається питання, чи матимуть бажання європейські інвестори вкладати такі кошти у реалізацію планів української стратегії.



Матеріал підготував: Олексій Жмеренецький, контент координатор КМЕФ

contact-photo

Організаційний комітет

Реєстрація учасників

Спікери та партнери

Слідкуйте за нами

Бажаєте отримати більш детальну інформацію?
Будь ласка, залиште Ваші контактні дані і ми перетелефонуємо
Поле Ім’я повино бути заповнено
Поле Телефон повино бути заповнено
Цей сайт використовує файли cookie для забезпечення функціональності та аналітики веб-сайту. Якщо ви хочете дізнатися більше про типи файлів cookie, які ми обслуговуємо, і про те, як змінити налаштування, прочитайте наше Повідомлення про файли cookie. Натискаючи кнопку «Я приймаю», ви погоджуєтеся на використання файлів cookie.