УКРАЇНСЬКИЙ ЕКСПОРТ: КРОК ВПЕРЕД ЧИ БІГ НА МІСЦІ?

5/21/2018


Економіка України є 50-ю за величиною експортноорієнтованою економікою світу (The Economic Complexity Index (ECI). Проте, відсутність протягом 20 років істотних змін у структурі українського експорту з великою часткою сировинних товарів, як наслідок, призвела до відставання України не тільки від розвинених країн, а навіть від більшості країн-сусідів.

За матеріалами: https://atlas.media.mit.edu/en/rankings/country/eci/?year_range=2011-2016

В українському експорті переважають товари первинного сектора економіки, сировина та проміжні товари з відносно низькою технологічною складовою – майже 70% експорту. 41% ($ 17,7 млрд) складає продукція АПК, 23,4% ($ 10,1 млрд) – металургійна продукція, 11,7% ($ 5 млрд) – продукція машинобудування, 9,1% ($ 3,9 млрд) – мінеральні продукти тощо.

Частка високотехнологічного експорту України складає менше 5,5%. Натомість, в індустріальних, розвинених країнах переважає вторинний сектор – обробна і будівельна промисловість.


А так виглядає структура експорту Чеської республіки.



За матеріалами: http://businessviews.com.ua/ru/economy/id/10-grafikov-o-tom-chto-syrevoj-eksport-eto-ploho-1649/


Однією з головних задач вторинного сектора економіки є переробка сировини, яка забезпечує збільшення доданої вартості товарів. Таким чином збільшується прибуток від експорту та зменшується залежність країни від імпорту. Втім, в Україні сьогодні відбувається протилежне.



Джерело інформації: Презентація В.Галасюка на науковій конференції молоді «Економічне майбутнє України» 30 березня 2018 року, Київ.


Економіка сировинних країн значною мірою залежить від цін на сировину на ринках світу, які мають тенденцію до зниження.


Джерело інформації: Презентація В.Галасюка на науковій конференції молоді «Економічне майбутнє України» 30 березня 2018 року, Київ.


За 2017 рік, після трирічного спаду, Україна експортувала товарів і послуг на суму 52,3 млрд доларів, що на 7,2 млрд доларів (16%) більше, ніж за 2016 рік.


За матеріалами Державної служба статистики України: http://ukrstat.gov.ua


Проте, незважаючи на поступове відновлення обсягів експорту, його показник залишається у десятки разів нижчим, аніж у розвинених країн, навіть за умови повернення до рівня 2012 року.



За матеріалами: United Nations Conference on Trade and Development (UNCTAD).


Негативним фактором є й те, що серед товарів, експорт яких збільшився протягом останнього року, продукція з високою доданою вартістю складає лише мізерно малий відсоток.


Джерело інформації: Digital publishing platform Issuu: https://issuu.com/nataliyamykolska/docs/________12____._2017_____


Окрім низьких обсягів експорту протягом десятиліть, Україна потерпає від негативного зовнішньоторговельного балансу.

Високий позитивний баланс свідчить про популярність продукції країни на ринках світу і низьку залежність внутрішнього ринку від імпорту. Лідерами за позитивним торговельним балансом сьогодні є Німеччина ($ 300 млрд) і Китай ($ 200 млрд). Високий позитивний баланс також характерний для країн півночі Європи – Голландії, Данії, Швеції та Швейцарії.

У слаборозвинених країнах негативне сальдо торгового балансу говорить про низьку конкурентоспроможність експортних галузей та високу залежність економіки від імпорту, що часто призводить до девальвації (знецінення) валюти таких країн, оскільки вони втрачають можливість платити за імпорт, що й спостерігалося в Україні під час падіння курсу гривні і одночасного стрімкого скорочення імпорту.

ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНИЙ БАЛАНС НІМЕЧЧИНИ ТА УКРАЇНИ


За матеріалами: https://atlas.media.mit.edu/en/profile/country/deu/

Протягом 2017 року Україна експортувала товари і послуги до 225 країн світу. Водночас, 83,4% загального обсягу припало на топ-15 країн-партнерів.

Як і раніше, у 2017 р. найбільшими торговельними партнерами України були країни ЄС ($ 20 млрд), Росія (7,3), Туреччина (2,7), Індія (2,3), Китай (2,1), Єгипет (1,7), США (1,5) та інші. Разом із цим, в Україні наразі відсутня політика та інституційна спроможність держави щодо підтримки експансії на міжнародні ринки. Тоді як розвинені країни з цією метою створюють спеціальні інституції – експортно-кредитні агентства, державні корпорації, застосовують дипломатичні служби в якості амбасадорів національного бізнесу.


За матеріалами Державної служба статистики України: http://ukrstat.gov.ua


Іншим стримуючим фактором є нерівномірність виробництва експортної продукції у регіонах України. Найбільший внесок у вітчизняний експорт у 2017 році забезпечили місто Київ, Донецька та Дніпропетровська області, тоді як Кіровоградська та Луганська області продемонстрували негативну динаміку.


Джерело інформації: Digital publishing platform Issuu: https://issuu.com/nataliyamykolska/docs/________12____._2017_____


Експорт послуг з України виріс на 5,9% порівняно з 2016 роком і склав 10,4 млрд доларів. У його структурі переважали транспортні ($ 5,7 млрд) – 54,7%, комп’ютерні та інформаційні ($ 1,7 млрд) – 16,3%, ділові ($ 0,87 млрд) – 8,4% та послуги з переробки матеріальних ресурсів ($ 1,4 млрд) – 13,3%. Збільшення частки послуг в експорті є загальносвітовим трендом, проте Україна у цьому розрізі не демонструє значних успіхів.


За матеріалами Державної служба статистики України: http://ukrstat.gov.ua


ДЕРЖАВНЕ СТИМУЛЮВАННЯ

Станом на сьогодні Україна посідає перше місце у світі за обсягами експорту соняшникової олії. Як повідомляє «Укроліяпром», українські підприємства за період 2016–2017 р. експортували 5,84 млн тон олії, що на 30,4% перевищує минулорічний показник. Розвиток олійної галузі в Україні розпочався у 1999 році, коли державою було запроваджено 23% експортне мито на насіння соняшнику з метою стимулювання внутрішньої переробки. Протягом наступних років у результаті переговорів із СОТ воно поступово було знижене до 10%. Зазначені заходи призвели до зростання рентабельності вирощування, а отже й обсягів виробництва та експорту самої олії.


За матеріалами Державної служба статистики України: http://ukrstat.gov.ua



Більш суперечливою виявилася спроба захисту національної деревообробної галузі.


З 1 листопада 2015 діє прийнятий Верховною Радою закон про повну заборону (мораторій) експорту кругляка. Причиною його прийняття стало те, що Європейським компаніям більш вигідно купувати в Україні ліс-кругляк, а не готову продукцію, додана вартість якої вище у десять разів (середня вартість 1 кубометра деревини становить 80–90 доларів, тоді як середньосвітова ціна обробленої деревини – близько 950 доларів за умовний кубометр).

Однак, відстоюючи інтереси власних деревообробників, які залежать від української лісосировини, ЄС заявляє, що цей мораторій суперечить Угоді про зону вільної торгівлі. Тож наразі постає питання, чи проіснує мораторій протягом 10 років, як це передбачалося спочатку.

Схожа ситуація спостерігається і з підвищенням ВРУ у 2016 році експортного мита з 10 до 30 €/т. на брухт чорних металів. Ініціаторами таких дій виступили українські металурги, які заявляли, що експорт металобрухту істотно підвищує собівартість виплавки сталі в Україні й, відповідно, знижує конкурентоспроможність української сталі на світовому ринку.


Джерело інформації: http://www.ukrrudprom.com/digest/Vlomit_i_splavit_8_krupneyshih_igrokov_na_rinke_metalloloma.html

І в цьому випадку країни ЄС виступили проти зазначеного заходу. Зважаючи на те, що строк дії мита поки встановлений до 14 вересня 2018 року, вірогідність продовження його дії ще на один рік є хиткою.

Наразі спроби змінити структуру українського експорту в напрямку збільшення обсягів продукції з високої доданою вартістю впроваджуються повільно та не є достатньо ефективними, проте, для України, чий експорт складає близько половини ВВП – це є одним із найважливіших шляхів для покращення економічного добробуту країни та її населення.



kvc-contacts
КВЦ "Парковий"

Організаційний комітет

Реєстрація учасників

Спікери та партнери

Слідкуйте за нами

Бажаєте отримати більш детальну інформацію?
Будь ласка, залиште Ваші контактні дані і ми перетелефонуємо
Поле Ім’я повино бути заповнено
Поле Телефон повино бути заповнено
Цей сайт використовує файли cookie для забезпечення функціональності та аналітики веб-сайту. Якщо ви хочете дізнатися більше про типи файлів cookie, які ми обслуговуємо, і про те, як змінити налаштування, прочитайте наше Повідомлення про файли cookie. Натискаючи кнопку «Я приймаю», ви погоджуєтеся на використання файлів cookie.