Наприкінці 1990-х років, після важких років гіперінфляції та девальвації, в Україні було сформовано дуже ефективну й привабливу банківську систему. Дуже високі оцінки банків передбачали значний прибуток на вкладений капітал. Це призвело до активного створення нових банків і купівлі українських банків іноземними інвесторами. За рахунок цього було здійснено заведення великого обсягу кредитних ресурсів у корпоративний сектор, а також споживчих кредитів. Разом із сприятливою для українського експорту зовнішньою кон’юнктурою відбувалося активне зростання та розвиток економіки. Однак усе це призвело до погіршення рівня управління ризиками та до низької якості кредитних портфелів. Результати проявилися в період глобальної кризи 2008–2009 років: слабка спроможність банківської системи нейтралізувати відтік коротких спекулятивних грошей, які були швидко виведені з українського ринку, відсутність бажання в іноземних банків підтримувати українські дочірні підприємства, велика кількість малих неефективних банків, безвідповідальна та зазвичай кримінальна діяльність власників українських банків, що проявилася у виведенні коштів з банківської системи. Всі ці проблеми після періоду короткого відновлення фінансового сектора через відсутність системних змін у ньому поглибили кризу. Тому локальна криза на ринках СНД, яка розпочалася у 2014 році, в кінці кінців призвела до ще більшого загострення проблеми — до кризи в масштабі всієї банківської системи України. Оскільки на це наклалося неефективне управління банківським сектором з боку НБУ в період до 2014 року, а також у наступний період, що ще більше посилило проблеми. Українська банківська система практично припинила виконувати свою функцію кредитування бізнесу й увійшла до фази перманентної банківської кризи, тягнучи за собою донизу загальну економічну ситуацію.
Дискусійні питання:
• Як відродити банківську систему в Україні?
• Яким чином відновити довіру до банківської системи, щоб кошти населення були постійним і надійним ресурсом для економіки?
• Чи може криза бути шансом для розвитку нових практик кредитування (Р2Р кредитування,фінансові послуги як частина пропозиції торгівельних мереж і інше)
• Банк поганих кредитів, хто й як повинен його створювати?
• Що можуть робити малі банки в умовах згортання банківської системи?
• Міжнародна фінансова допомога. Який розмір допомоги та кредитів потрібен Україні? Як бізнесмену отримати гроші під адекватні відсотки?
• Емісія й її спрямування на розвиток, чи є шанси використання?
• Існує неоднозначне ставлення до банку розвитку. Чи є в ньому потреба та чи можливе створення такої інституції в Україні?