Програма

Світ вступив в епоху масштабних потрясінь. Перемога Дональда Трампа на президентських виборах в США, Brexit, наплив мігрантів в Європі, і разом з тим, зростаюче безробіття, глобальне потепління та захід епохи нафтодоларів кидають виклики всьому людству. Прийшов час сказати відкрито: ми стоїмо на порозі нової економічної реальності, де старі закони більше не діють, а нові тільки маємо знайти.

 Над вирішенням цього колосального завдання б'ються кращі уми, багато з яких сьогодні тут, на Київському міжнародному економічному форумі. Разом ми маємо зрозуміти, чи стане нова економічна реальність основою покращення життя людей? Як вирішення проблем зміни клімату перетворити в локомотив економіки? Чи здатна Європа повернути собі лідерство в Азіатському столітті? І де в цій системі координат знаходиться Україна?

За рік в світі відбулись дуже резонансні події з масштабними та довгостроковими наслідками: BrExit та обрання президентом США Дональда Трампа, Індустрія 4.0 та ліки від раку, злет та падіння Bitcoin. Вони суттєво змінюють економічну, технологічну і політичну мапи світу.

Відкритості й інтегрованості світової економіки кинуто виклик. На порозі новий економічний порядок. Чи забезпечить він підвищення рівня доходів, безпеки та якості життя людей? Яке місце у ньому займатиме Україна? Яку стратегію обрати та як будувати відносини із Заходом та Сходом?

Зелений бізнес в останні десятиліття доповнив кольорову палітру світової економіки. Сьогодні концепція зеленого підприємництва працює за «правилом трьох R»: Reduce (зменшуй), Reuse (повторно використовуй), Recycle (переробляй). Проте воно не лише символізує екологічне відношення до навколишнього середовища, але і економічний успіх. Аксіома вкрай проста: зменшення використання ресурсів призводить до економії, а розумна економія, у свою чергу, є запорукою прибутку.

Як бізнесу поєднати екологічність та прибутковість? Чи готові держави, що розвиваються поряд з сировинним бізнесом стимулювати зелений? Як держава може стимулювати розвиток зеленого підприємництва?

Український агросектор позбувається іміджу винятково як експортера сировини. АПК з кожним роком нарощує інтелектуальні рішення, застосовує робототехніку та інші технології для точного землеробства, органічного виробництва, автоматизації, контролю та управління компаніями. Важливість хай-теку у цій галузі зростає на тлі зростаючої потреби продовольства у світі. Як державі сприяти розвитку хай-тек в АПК та об’єднати цю консервативну галузь і новітні технології? Аграрний експорт: від сировини до технологій? Як вбудувати українські аграрні підприємства в ланцюги доданої вартості в рамках глобального ринку й при цьому не втратити можливості самостійного розвитку?

Світ стрімко змінюється під впливом використання новітніх технологій. Футурологи досить сміливо прогнозують надможливості такі як вирощування органів зі стовбурових клітин та заснування поселень на Марсі, або ж вдаються до апокаліптичних прогнозів щодо браку їжі та води, глобального потепління і катастрофічної кількості безробітних. Майбутнє людства досить важко передбачити. Які тенденції є найбільш вірогідними і як прогнозуючі зміни вплинуть на Україну? Ми залишимось на узбіччі ключових соціальних та економічних процесів, або ж зможемо одним стрибком подолати 50-60 років відставання? Чи можуть нові технології вирішити системні проблеми державного устрою України? Чи встигнемо ми ментально перебудуватися вслід за експоненціальними технологіями? Чому навчати дітей? Надто хочеться зазирнути у майбутнє і дізнатися, що буде через 30 років, щоб потім оновленим поглядом подивитися на проблеми сьогодення. Можливо, частина існуючих на сьогодні проблем зовсім не є приводом для хвилювання. А, можливо, ми побачимо зовсім інші способи їх вирішення.

Останні кілька років стали поворотними, як для економіки, що поступово відновлюється після глибокої кризи, так і для банківської системи, де понад 80 комерційних банків були вилучені з ринку або націоналізовані.

Тренди, що ми спостерігаємо з ключових індикаторів зростання - зменшення ціни ресурсової, а також суттєве пожвавлення ділової активності мають бути підтримані відповідним рухом капіталу та інвестицій. За результатами досліджень міжнародних агенцій – понад 70% учасників ринку готові в даний момент інвестувати в свій бізнес і понад 40% планують розвиток за рахунок залучення позикових ресурсів. Тим актуальніше постає питання повноцінного відновлення кредитування.

Забезпечення фінансування усіх сфер виробництва, обслуговування руху грошових засобів між секторами економіки та між економічно активними агентами є критично необхідним. З кращими українськими та міжнародними експертами ми обговоримо конкретні кроки, які необхідно здійснити в цьому напрямку усім без виключення учасникам економічного процесу. Розглянемо інструменти, підходи та стимули для забезпечення кращого доступу до фінансування з боку бізнесу, а також виробимо механізми допомоги українським компаніям для входження на нові ринки.

Індустрія 4.0 передбачає наскрізну цифровізацію всіх фізичних активів і їх інтеграцію у цифрову екосистему разом з партнерами, які беруть участь в ланцюжку створення вартості. Досягнути ефекту можливо тільки за наявності добре налагоджених процесів отримання і аналізу даних, а також обміну ними. Ключовий принцип успішної політики в цій сфері – розвиток, примноження та використання можливостей інтелекту створювати цифрову додану вартість. Одним з локомотивів цифрового життя має стати держава, що не лише втілює політику електронного урядування, а і зосереджується на цифровізації бізнесу, промисловості, Індустрії 4.0, цифровому суспільстві, цифрових правах, «твердій» та «м’якій» цифровій інфраструктура, подоланні цифрового розриву тощо. З чим Україна вступає в цифрову еру? Які складові цієї екосистеми розвитку? Чи здатна вона глобально підняти світовий рівень життя? Як створити інфраструктуру підтримки високотехнологічних стартапів?

У сучасному світі освіта змінилася не за формою – змінилася сама її суть. З’явилися люди іншого покоління, і головними критеріями, окрім зрізу знань, стали набуті вміння та навички, а також готовність швидко навчатися. Відтак, важливо корегувати не лише процес навчання, а й цінності, які несе освіта. Світ змінився, ми мусимо бути гнучкими. Як досягти цього Україні? Яким має бути сучасний освітній процес? Яка освітня модель найкраще підходить для України?

За останні роки Україна зробила низку кроків назустріч бізнесу. Результатом цього стало підняття нашої держави у рейтингу Doing Business за останні три роки більше, ніж на 50 позицій. Та попри значні зрушення у напрямі полегшення умов ведення бізнесу, на цьому шляху лишається чимало каменів спотикання. На часі спрощення приєднання нових підприємств до інфраструктури, у першу чергу до електромереж, полегшення доступу до кредитів, зміни у системі оподаткування. Як зробити правила для бізнесу ефективними та зрозумілими? Чи готові Національний банк та Уряд полегшити доступ бізнесу до кредитів та створити нові стимулюючі економічні інструменти? Що має зробити уряд, аби забезпечити інфраструктуру для інвестицій? Яка система оподаткування стимулюватиме інвестиції?

Зміни клімату. Нова програма досліджень

Public Talk та презентація книги «У пошуках добробуту: Керування економічним розвитком для зменшення безробіття, нерівності та змін клімату»

До участі в круглому столі запрошено представників українського Уряду, Послів Арабських країн в Україні та бізнес спільноти України і країн Арабського світу.

На круглий стіл запрошуються учасники Київського Міжнародного Економічного Форуму (КМЕФ), які придбали пакет “Інвестор” через УБА.

Кількість місць обмежена.

Реєстрація на круглий стіл: за тел.: 0636097733 та за посиланням.

Питання до обговорення:

·     Перспективи розвитку бізнес стосунків між Україною та Близьким сходом. Презентація проекту «Український Бізнес Хаб»;

·     Короткострокові та довгострокові кроки у просуванні партнерських бізнес відносин, у тому числі участь України у міжнародній спеціалізованій виставці EXPO 2020.

·     Закріплення вже досягнутих двосторонніх домовленостей між бізнес спільнотою та бізнес асоціаціями. Підписання двосторонніх угод між КМЕФ та Щорічним Інвестиційним Форумом в м. Дубаї (AIM), УБА та бізнес спільнотою Оману та Саудівської Аравії;

Учасники:

·          Дауд Мохамад Халід Ахмад Мухамед, Президент Щорічного Інвестиційного Форуму (Annual Investment Meeting) в м. Дубаї;

·          Василь Хмельницький, Перший віце-президент УСПП, засновник K. Fund;

·          Володимир Чеповий, Президент Українського Бізнес Хабу, співинвестор БІЗНЕС 100;

·          Степан Кубів, Перший віце-прем’єр-міністр України – Міністр економічного розвитку і торгівлі України.

Модератор: Святослав Дубина, Керівник проекту «Український Бізнес Хаб» в країнах Перської затоки 

Національна Опера України

Події останнього року засвідчили переключення глобальних гравців на внутрішні проблеми. Обіцяний «план Маршалла» для України вже не стоїть на порядку денному. Тож змагатись за інвестиції потрібно нарівні з іншими країнами. Дешева робоча сила, низька вартість активів, взятий курс на дерегуляцію і сприяння притоку іноземного капіталу не призвели до суттєвого підвищення інвестиційної привабливості України. Обсяг інвестування навіть не наблизився до «дореволюційного». З іншого боку, іноземні інвестиційні фонди й надалі відчувають дефіцит інформації про перелік точок для інвестування в Україну. Які вузькі місця в регулюванні ще існують на шляху між інвестором та українськими компаніями і як їх швидко розблокувати? Які точки інвестиційного зростання залишаються привабливими для інвесторів? Як залучити інвестиції в інші сектори?

Події останнього року чимало економістів називають початком «азійського сторіччя». Окрім традиційних лідерів таких як Китай та Південна Корея, економічне обличчя регіону формують і інші розвинуті країни – Індія, ОАЕ, Сінгапур тощо. Транзитом через політику протекціонізму та широкої експортної експансії вони сьогодні пропагують ідеї вільної торгівлі і завдяки цьому продовжують розширювати торгові ринки. Азійський вектор розвитку нині особливо близький Україні. Усвідомлення наявності власного економічного інтересу в цьому перспективному регіоні надасть Україні карт-бланш в контексті розвитку секторальної співпраці. І в цьому випадку ключову роль має відігравати зацікавленість українського бізнесу. Серед конкретних завдань – просування технологій, боротьба за ринки збуту та взаємні інвестиції. У фокусі уваги українських експертів – досвід інноваційного розвитку азійських країн. Як і завдяки чому їм це вдалося? Які спільні проекти можуть об’єднати український та азійський бізнес?

За останні десятиліття модель світової торгівлі змінилася на користь стратегічних альянсів, мереж створення вартості, міжгалузевих кластерів, віртуальних організацій. Сьогодні компанії розподіляють операції з досліджень і розробки, виробництва, продажу по всьому світу, а саме виробництво тісно переплетено між країнами.

Авіаіндустрія Англії, наприклад, займає друге місце в світі і щорічно приносить економіці країни 31 млрд фунтів стерлінгів, з яких 28,5 млрд надходять через експорт. При цьому два основних виробника – загальноєвропейський Airbus і американський Boeing – не мають повного циклу виробництва в Англії і залежать від англійських запасних частин для будівництва літаків. Якщо внаслідок Brexit, обидва виробники приймуть рішення згорнути виробництво в Англії, то їм знадобитися більше 10 років лише на реалізацію програми виходу.

Використовуючи проміжні товари і послуги з інших країн без потреби розвивати цілу індустрію, компанії і країни підвищують конкурентоспроможність. Сьогодні в більшості економік 30% проміжного імпорту призводить до експорту. Зростаючий взаємозв'язок між економіками відкриває великі можливості, але натомість кидає нові виклики економікам, що розвиваються, в тому числі політичні.

Хто отримує найбільшу користь в глобальній мережі доданої вартості? Яка роль малого і середнього бізнесу в глобальній мережі вартості? Які чинники впливають на інвестиційні рішення? Як синхронізувати національну політику і захист інтересів країни з глобальною природою економічної діяльності?

Відносини України та Європи останнім часом оцінюють переважно через призму угоди про асоціацію та безвізового режиму. Це і недивно, адже другий рік підряд ЄС є найбільшим торговим партнером України, а безвіз зробив реальним практичне поширення на нашу державу «чотирьох свобод» (вільний рух товарів, послуг, робочої сили та капіталів), які складають основу функціонування ЄС. Та цей спектр набагато більший і включає широку співпрацю між неурядовими організаціями, численні людські та бізнес-зв’язки тощо. Які пріоритетні галузі співпраці між Україною та ЄС? Чи готова Європа розширити торгові преференції для України? Як залучити європейського інвестора в Україну? Чи може Україна стати торговельним перехрестям між Європою та Азією?

Заробити мільйон доларів – мрія кожного починаючого бізнесмена. Статус мільйонера символізує самостійність та широкі можливості, що відкриваються завдяки значним фінансовим ресурсам. Проте в українських реаліях заробити мільйон доларів стає дедалі складніше через відсутність бази, від якої можна було б відштовхуватися. На що варто звернути увагу і на що спрямувати свої зусилля малому підприємцю? Як змусити гроші працювати на себе? Чи є в нинішніх умовах інноваційність бізнесу обов’язковою умовою? Які найбільші перешкоди для розвитку малого бізнесу?

Світ уже переступив поріг цифрової ери. Проте розвиток технологій не завжди веде до розвитку бізнесу конкретних компаній. За різними оцінками, протягом найближчих 10 років близько 40% топових компаній індексу S&P-500 перестануть існувати. І це стосується не тільки підприємств старого технологічного укладу. Зміни настільки стрімкі, що можуть торкнутися і сучасних бізнесів

Як утриматись на плаву у період стрімких змін? Чи достатньо для цього лише застосування інновацій та нових технологій? Які помилки в нову технологічну еру можуть стати для бізнесу фатальними?

З початком реформи децентралізації регіональні лідери отримали простір для реалізації економічного потенціалу. На місцях активно створюються інституції регіонального розвитку і поступово утворюються локальні «точки успіху». Чи здатні регіональні лідери перебороти негативний інвестиційний імідж країни і створити своє «інвестиційне» Ельдорадо? Кластери як основа росту інноваційної продукції: як організувати міжкластерний діалог регіонів? Як підвищити якість ділового середовища в регіонах?

Нові технології змінюють звичну парадигму ведення бізнесу. Бізнес переходить в он-лайн – це знижує витрати, відповідає очікуванням споживачів, відповідає світовим трендам.

Цього року обіг в е-commerce країни збільшиться ще як мінімум на 30-40%, до 50 млрд грн. Зростання ринку в доларовому еквіваленті, збільшення середнього чека покупки, зростання загальної кількості клієнтів, зміна бізнес-моделей, відкриття нішевих магазинів – сьогоднішні реалії ринку e-commerce в Україні.

Український бізнес уже опанував он-лайн як канал продажів. У той же час, реалізація бізнес-рішень часто недостатньо ефективна і сучасна. Про те, як будувати стійкі системи, які технологічні рішення призводять до кратного зростання бізнесу, який можливий потенціал зростання в он-лайн-бізнесах, чого не вистачає сучасному e-commerce в Україні – про все це на панельній дискусії. Власники успішних е-commerce-бізнесів, а також експерти ринку fintech поділяться своїм досвідом, викликами та рішеннями.

MB challenge нового часу

Корпоративний венчурний капітал (CVC): чому це неминуче для будь-якої корпорації та як це зробити правильно

Репутація країни завжди має чіткі асоціації з бізнесом: Alibaba – Китай, Tesla – США, British Petroleum – Великобританія тощо. Сьогодні бізнес відповідає не лише за власну продукцію, а часто і за імідж усієї держави. Тому одні компанії репутацію своєї країни використовують, інші замовчують, а треті - намагаються прикрасити. Які чинники можуть вплинути на формування репутації? Чи заважає бізнесу в міжнародній промоції імідж держави і навпаки? Як ефективно говорити та що робити, аби Ваш бізнес знали, розуміли і йому довіряли необхідні Вам цільові аудиторії (ЗМІ, соціальні мережі, влада, партнери, інвестори і т.д.)? Чому і як руйнується репутація і як діяти в умовах репутаційної кризи або інформаційної атаки?

Для учасників форуму будуть організовані круглі столи за такими напрямками:

1) Корпоративні інновації і стартапи

2) Банки. Кредитування

3) Регіональний розвиток

4) Індустрія 4.0

5) Агро Хай-Тек

6) Бізнес-освіта

7) Кібербезпека

8) Штучний інтелект в бізнесі

9) Ефективний бізнес - методи та інструменти

10) Жінки у бізнесі

Для участі необхідно зареєструватись під час проведення форуму.