З початку 2019 року світова спільнота акцентує увагу на необхідності розробки реакційних заходів щодо нової фінансової кризи. Падіння фондових бірж, збільшення об'єму світового боргу за відсутності адекватних стратегій виплат, наростання торговельних воєн, падіння цін на сировинні продукти – ці події останніх років є чинниками, що загострюють ситуацію у світовій економіці.
Вважається, що фінансові кризи розвиваються у рамках певних економічних циклів і виникають з періодичністю один раз на 7-10 років. Остання, і найбільша світова криза відбулась у 2009 році, що підняла на поверхню і актуалізувала як фінансові, так і моральні дилеми суспільства. Показники останніх десяти років чітко вказують – світова криза близько, і безглуздо не помічати її перші ознаки.
Що це означає для України – новий імпульс для створення змін, чергова можливість чи загроза втратити шанс адаптуватися до невизначеності та визнати результати як наслідок?
Розробка одного інноваційного рішення потребує великої кількості міжнародних акторів: від дослідників, фундаментальні роботи яких найчастіше концентрують державні бюджети, до малого бізнесу і комерційної галузі, які розвивають і модернізують запити. Екосистема розвитку інновацій передбачає постійне оновлення фінансових механізмів, законодавчих рамок та стратегічного бачення для збільшення частки успішних проектів.
Які галузі фінансуються найбільше? Чому роль держави є надзвичайно важливою в процесі створення екосистем інновацій? Чи є універсальні методики? Яких масштабів можуть досягати екосистеми і яка суб'єктивність їх елементів?
Міжнародні компанії, think tanks, державні та недержавні організації, країни і альянси створюють певну модель глобального співробітництва, яка не здатна адекватно реагувати на виклики сучасного економічного ландшафту.
Системі необхідні інституційна і структурна реформи, однак на яких принципах, і на якому балансі сил буде побудована система? Чи можуть бути в глобальній співпраці переможці та ті, що програли? Які пріоритети має ставити перед собою світове співтовариство і що стане каменем спотикання в переговорному процесі?
Україна - найбільша за площею держава, що розташована в Європі, а за чисельністю населення вона посідає п'яте місце. Незважаючи на такий потужний демографічний і географічний потенціал, в Україні відбувається деіндустріалізація, а суттєву частку ВВП забезпечують екстенсивний розвиток сировинного сільського господарства та експорт іншої сировини. Незважаючи на постійне зростання об'єму IТ- продукції та розвиток інших секторів, структура економіки погіршується. При цьому в самій Україні існують два діаметрально протилежні погляди зсередини на роль країни в політичному та економічному житті світу. Вони або занадто критичні, або навпаки, — бравурні та розраховані на непоінформовану людину.
Якою ж є фактична роль України у світовому розподілі праці? У якому напрямку вона змінюється? Яке місце займає Україна на світовій економічній мапі та як його можна поліпшити?
Згідно щорічним звітам, оприлюдненим на міжнародних майданчиках (ООН, WEF та інші), кліматичні зміни посідають ключове місце у світовій економічній парадигмі. Економіка 21 століття не обмежується якісним та кількісним зростанням, вона також передбачає розширення спектру факторів, які моделюють світову фінансову систему. Окрім демографічних коливань та впровадження високотехнологічних рішень, сьогодні найбільш актуальною проблемою є кліматичні зміни.
Відсутність адекватної та своєчасної реакції провокує шокуюче зростання масштабів кліматичних загроз. Розвинуті країни актуалізували проблему змін клімату та вживають відповідних заходів внаслідок дискусій зацікавлених у вирішенні питання сторін: органів влади, бізнесу та громадськості. Сьогодні регіональні та міжнародні компанії змушені враховувати ризики клімату, що
змінюється, та вносити відповідні корективи у бізнес-моделі підприємств.
Як зміни клімату змінюють підходи до ведення бізнесу? Які рішення необхідні бізнесу сьогодні, щоб утримати позиції завтра? Хто має сформулювати запит та активувати рішення проблеми: бізнес, влада чи громадськість?
Новий парламент ставить собі амбітні цілі щодо зміни місця у лізі «країн третього світу» на місце в списку світових лідерів. Такий прорив можливо зробити шляхом високих технологій і професійного законодавчого врегулювання в комплексі з механізмами впровадження в усі економічні галузі країни.
Як залучати інвестиції в технологічні проекти? Які реформи необхідно провести в Україні для технологічного стрибка? Чи готове суспільство слідувати за високими технологіями? Які інструменти використовували західні країни в розвитку високотехнологічних галузей?
Незалежність країни також визначається наявністю достатньої кількості ресурсів та їх раціональним використанням відповідно до тенденцій сучасності. Ресурсні війни, як і торговельні, стають не перспективою, а чіткою тенденцією, яка визначає світ. Енергонезалежності України сприятимуть збільшення українського газовидобутку, поліпшення енергоефективності та інтеграція в європейські ринки.
Які види енергетики приведуть до енергонезалежності України? Традиційна та альтернативна енергетика: за ким майбутнє? Які перспективи зростання власного видобутку газу? Які перспективи розробки нових родовищ нафти та газу в Україні? Яка інфраструктура необхідна для побудови нового вектору незалежності України?
Освіта на сьогодні залишається однією з найбільш конструктивних сфер людської діяльності. Спроба навчати майбутніх фахівців за правилами, встановленими 50 років тому, негативно позначається вже сьогодні. Економіка знань, викликана швидкою зміною технологій, підвищує вимоги до професійної компетентності та розвитку кадрового потенціалу.
Успішність країн, які претендують стати лідерами світового ринку інноваційних технологій, залежить від реалізації нових педагогічних рішень в системі освіти. У зв'язку з цим зростає глобальна конкуренція за таланти як основний ресурс генерації доданої вартості.
Чи є конкурентоспроможним нове покоління на ринку праці? Який розподіл практичних і академічних навичок буде основою кар'єрного успіху? Чи є загроза кадрового голоду?
Індустрія 4.0 передбачає масштабне впровадження прогресивних інформаційних технологій в кожну галузь економіки, насамперед, в стратегічно важливу для формування фінансового лідерства країни. Однак, потенціал Індустрії 4.0 виходить далеко за межі підвищення продуктивності і розширення продуктових ланцюгів та процесів, які дозволяють вийти на світову арену новим гравцям – в першу чергу країнам, що розвиваються.
Які перспективи відкриває Індустрія 4.0 перед суспільством? Чи може глобальне впровадження технологій завдавати шкоди людині і сформованим системам? Чи готові країни до нової революції?
Вже не теоретично, а практично доведено: Репутація – вимірюється, аналізується та проектується!
Унікальна методологія інституту RepTrak® - визнаний стандарт аналізу репутації, що використовується в проектах World Most Reputable Companies та World Most Reputable Countries, які щорічно публікуються на Forbes.com.
На думку багатьох провідних бізнесменів та співінвесторів платформи БІЗНЕС100, в сучасному глобальному світі репутація стає новою «валютою» у вибудовуванні успішних компаній, брендів та країн. Саме тому, науковий підхід у вимірюванні, аналізу та проектуванні репутації паном Тредом настільки зацікавили світову бізнес спільноту останніми роками!
На зустріч запрошуються власники експортно-орієнтованих українських компаній.
Попередня реєстрація обов’язкова: http://bit.ly/2MnQkyK
У рамках VIP – вечері під одним дахом зберуться представники українського політикуму, громадського суспільства та світової бізнес спільноти, успішні реформатори з інших країн, бізнес-лідери й визначні економісти, посли. Гості матимуть чудову нагоду налагодити зв’язки у професійній сфері та обговорити перший день Форуму разом зі спікерами.
В організації вечері візьме участь шеф ресторану La Vague d’Or у Cheval Blanc St Tropez, відзначеного 3 зірками Michelin, Арно Донкель та шеф ресторану Lucky в Києві Володимир Ярославський.
При створенні меню шефи надихалися сімома нотами смаку Hennessy X.O, які описав Дегустаційний комітет Hennessy та відобразив у короткому фільмі Рідлі Скотт, а також локальними стравами та типовими інгредієнтами української кухні, які сформують основу страв.
Завдяки синергії між двома шеф-кухарями у кожній з семи країн, серед яких Казахстан, Грузія, Узбекистан, Україна, Азербайджан, Туреччина та Китай, буде створено меню із 7 знакових страв.
Участь у заході можлива тільки за наявності квитка категорії VIP.
Світовий порядок та розподіл сил суттєво впливають на бажання і, головне, здатність суб'єктів фінансового ринку інвестувати в ринки, що розвиваються. Проте, останні показники свідчать про готовність інвесторів ризикувати. Ринки, що розвиваються демонструють позитивну динаміку, а інвестори надолужують згаяне.
Чи можна передбачити і змоделювати лінію захисту у разі провалу? Які галузі є найбільш привабливими? Як впливають торгові війни на інвестиційний клімат? Якими критеріями керуються потенційні інвестори в процесі прийняття рішень?
Світ не стоїть на одному місці, умови роботи ринку, складнощі конкуренції, стандарти управління змінюються з кожним роком, а технології швидко оновлюються. Кожний, хто вирішує зануритися у ринкову стихію, дуже швидко дізнається простої істини: треба бігти з усіх ніг, щоб тільки залишатися на місці, а щоб кудись потрапити, треба бігти мінімум вдвічі швидше. І все ж таки, усі розуміють, що просто бігти вже замало. Для успіху необхідно ще до старту бізнес-марафону бачити мету, кінцеву точку, лінію фінішу. Бачити картину майбутнього.
Як ця картина буде виглядати? Якою її бачать сучасні успішні підприємці? Які компанії залишать на ній свій відбиток, а хто - підпис автора?
Впровадження сучасних технологій у бізнес-процеси передбачає не тільки встановлення сучасного обладнання та програмного забезпечення, але й фундаментальні зміни у підходах до управління, корпоративної культури, зовнішніх комунікацій. Цифрова трансформація бізнесу відкриває нові можливості для компанії: покращення клієнтського досвіду, гнучкість та прискорення бізнес-процесів, інноваційні можливості для розвитку бізнесу, використання сучасних технологій для роботи з даними.
З яких процесів та етапів складається така трансформація, які технології треба застосовувати та які ресурси для цього необхідні? Яких трансформацій очікувати від найбільших компаній найближчим часом? Які зміни необхідні вже сьогодні, щоб не втратити можливості завтра?
Якщо Українська економіка буде розвиватись сьогоднішніми темпами, ми досягнемо рівня Польщі через 20 років. Але Польща за той же час відірветься від нас на 50 років.
Країни, що розвиваються мають зростати значно швидшими темпами, ніж розвинуті. І деяким країнам в світі це вдається.
А що саме з кращих світових практик може використати Україна? Як здійснити квантовий стрибок в сучасних умовах?
У підсумковій дискусії форуму ми хочемо зробити SWOT-аналіз розвитку економіки України. В чому наші сильні і слабкі сторони? Де криються можливості і як подолати бар’єри?
Разом з нашими спікерами ми проаналізуємо не тільки внутрішні фактори, такі як умови ведення бізнесу, освіта, доступ до фінансування, технологічний рівень та підприємницька культура. Ми обговоримо і зовнішні чинники, що напряму впливають на українську економіку – глобалізацію і стимулювання локальних виробників, залежність від світових фінансових установ і міжнародних угод.
Окрему увагу на панелі ми хочемо приділити іміджу і репутації Україні в світі. Адже це також має великий вплив на розвиток економіки.
Боротися та шукати, знайти та… переконати у необхідності фінансувати ваш проект. Енергійність, досвід роботи, чіткий бізнес-план та віра в продукт дуже важливі, але без необхідного бюджету вони вартують того ж, чого й ідея без реалізації. Питання фінансування є одним з ключових під час запуску нового проекту, тому в ситуаціях обмеженості ресурсів для розвитку важливим є вміння знаходити та залучати нових інвесторів.
Як знайти вашого венчурного інвестора та як надихнути його своєю вірою в продукт, якщо він бачить вас вперше в житті? Яку інформацію та в який спосіб необхідно донести, щоб отримати позитивну відповідь з максимальною віддачею?
Фізична активність, товариське спілкування, мінімум стресу, здорове харчування, інтелектуальний розвиток, наявність у житті мети та віри – ось нескладна формула здорового довголіття, яку вивели вчені за результатами довгих років спостережень. Вивели та вирішили: а навіщо на цьому зупинятися? Питання довголіття та боротьби із старінням завжди цікавили людину, а досягнення сучасної науки у сферах біології, геронтології, генетики та медицини не тільки докорінно змінили розуміння цих процесів, але й дозволили перевести дискусію про здорове довголіття та нову якість життя на абсолютно інший рівень.
Як нові технології дозволяють не перетворити пенсійний вік на«вік доживання»? Чи важко буде дожити до ста років через сто років? Які інновації використовуються вже зараз?
В Америці більш ніж половина громадян — приватні інвестори. Основний напрямок інвестицій — цінні папери, які є альтернативою традиційним банківським депозитам і приносять більше прибутку приватному інвестору.
Через недовіру до фінансових інституцій українці звикли зберігати свої заощадження вдома, а не інвестувати їх. У рідкісних випадках середньостатистичний українець наважується вкладати гроші в нерухомість або покупку валюти. Фондовий ринок України характеризується дуже низькою активністю інвесторів-фізосіб.
Брак досвіду, фінансової грамотності, сумніви й страх не дають нам раціонально вкладати свої заощадження отримуючи хороші дивіденди від вкладень. Понад 50 млрд доларів приватних грошей вилучено з економіки та не працюють на її розвиток.
Як підвищити довіру до фінансових інституцій в Україні? Куди вкладати українцю для отримання стабільного прибутку? Які галузі найбільш перспективні для приватних інвестицій? Які перспективи розвитку ринку цінних паперів в Україні?
Лідер в сучасному світі — це не тільки хороша освіта і вміння організовувати людей. Лідер — це вміння конструювати та передбачати майбутнє в умовах дедалі більшої невизначеності й колосального прогресу сучасного світу.
Що робити лідерам, щоб не застрягти в минулому? Які компетенції потрібно розвивати, щоб не відстати від прогресу? Як зберігати психологічну стійкість у світі турбулентності?
Розвиток нових технологій, зростаючі об’єми великих даних і тотальне споживання контенту в цифровому середовищі змінюють екосистему сучасних медіа. Нині кінцевий споживач повністю перемикнув своє медіаспоживання в цифровий режим. Тому, щоб встигнути за новими звичками просунутої аудиторії, медіакомпанії повинні відмовитися від застарілих стереотипів і більше експериментувати з різними формами бізнесу.
Як перебудувати бізнес-процеси під цифровий ритм життя і чи є майбутнє у телекомпаній та рекламних агентств? Що важливо привнести і що не втратити в процесі змін?
У травні цього року Сан-Франциско стало першим американським містом, яке заборонило використання технології розпізнавання обличчя. Декілька місяців потому китайський вчений заявив про народження перших у світі немовлят, яким змінили ДНК. В свою чергу, автор кількох бестселерів Юваль Ной Харарі попередив людство щодо можливих ризиків внаслідок зміни генних алгоритмів. Прискорений технологічний прогрес має на меті перетворити наш світ до невпізнання, поставивши під сумнів наше розуміння того, що означає бути людиною. Як бізнес, уряд, громадянське суспільство та кожен із нас повинні готуватися та адаптуватися до такого майбутнього?
Міжнародний порядок зазнає небувалих змін. Світ переживає перебудову, глибоку кризу ринкової економіки, яка спричинила глобальну нерівність і призвела до глибоких змін в політичній системі.
Ми поки достеменно не знаємо, що саме постане замість ринкової економіки, але можемо припустити, що:
1) З’являться країни-гегемони, які сконцентрують у собі силу та міць усіх ресурсів (фінансових, технологічних, людських)
2) Постануть країни-сателіти, які будуть «середнім класом»
3) З'являться і країни, в яких не буде нічого.
Можливо, в цій системі нерівності людство не вмиратиме від голоду, але розрив між лідерами та аутсайдерами буде вкрай важко подолати.
В якій із цих груп опиниться Україна? Чи зможе вона скористатися унікальною можливістю – профіцитом вільного капіталу у світі та гострим дефіцитом проривних ідей, в які можна інвестувати? Сьогодні венчурні інвестори готові вкладати в проекти ще на стадії поверхнево оформленої ідеї та наявності лише пре-команди.
Але навіть в цій ситуації західний капітал не бачить в Україні «посадкової смуги». Ми поза його радарів. На нас поки що дивляться лише як на донора дешевої робочої сили, а не як на країну талановитих людей та проривних ідей. Україна незрозуміла світу, а також переважно відома за негативними характеристиками: війна, корупція, Чорнобильська аварія, про яку не так давно нагадав серіал «Чорнобиль» виробництва НВО.
Якою буде Україна у 2030 році: все ще залишиться постачальником трудових ресурсів чи стане країною нових економічних можливостей? Від яких факторів і дій це залежить? Що ми можемо зробити, щоб стати економічним суб'єктом на карті світу? Якими будуть точки зростання і сфери, де ми зможемо наростити економічні та виробничі потужності, щоби світ нарешті сказав: «Ми стали свідками українського дива!»
Чому провідні держави залучають більші інвестиції, приваблюють міжнародний бізнес, мають кращих спеціалістів та щороку збільшують наплив туристів? Що викликає довіру світової спільноти?
Кожна успішна країна – це в першу чергу сильний бренд!
Доктор Говерс працював над розробкою стратегій національних брендів ОАЕ, Катару, Нідерландів, Казахстану, а також деяких регіонів ЄС. Співзасновник глобального аналітичного проекту Good Country Index, в якому Україна вже два роки поспіль №1 за глобальним внеском у розвиток сфери Science&Technology!
БІЗНЕС100 та КМЕФ запросили найкращих у світі спеціалістів з побудови репутації країн для збільшення їхньої капіталізації. Склавши зусилля влади та бізнесу, ми разом збудуємо сильну, сучасну та зручну державу, котра має свою унікальну ідентичність.
ВАЖЛИВО! КОЖНОМУ учаснику майстер-класу – нова книга доктора Говерса «Imaginative Communities» з підписом автора у ПОДАРУНОК!
Реєстрація на участь у майстер-класі тут: http://bit.ly/2oQeDwb
Вже з першого дня існування бізнесу власник мріє про його масштабування. Але не всі знають, що для цього важливо запустити в компанії ряд регулярних стратегічних процесів. Які це процеси і як їх правильно запустити на точці старту? І чому одним компаніям вдається зі швидкістю світла рости, набирати обертів та ставати лідерами ринку, а другі з хорошим продуктом роками топчуться на одному місці? Чи існує чарівна пігулка для швидкого масштабування, чи в цьому питанні краще зосередитися на підході step by step? Які підводні камені існують на практиці? Дізнайтеся всі відповіді від кращих українських практиків, щоб завтра вже масштабуватися до рівня світових бізнес атлантів
Партнер панельної дискусії: міжнародна освітньо-консалтингова компанія "Бізнес-Конструктор"